БУДЬТЕ УВАЖНІ! ПЕДИКУЛЬОЗ!!!

​

​

​

​

​

 

 

 

 

До огляду на педикульоз не можна ставитися формально, особливо під час його проведення в дитячих колективах, оскільки саме діти найчастіше страждають на ураження вошами. Це серйозна проблема, що викликає низку інфекційних захворювань, профілактика яких є важливим завданням медичних працівників дошкільних закладів

Профілактика педикульозу вкрай важлива, адже ураженим може бути кожний незалежно від соціального становища та віку.

Ураження педикульозом відбувається під час:

- безпосереднього контакту із завошивленими особами, зде­більшого — з волоссям ураженого;

- користування спільними речами — одягом, білизною, го­ловними уборами, гребінцями, щітками для волосся тощо.

З ураженої особи воші можуть переповзати на підлогу та інші предмети, де зберігають свою життєздатність протягом двох діб. Тому дитина може інфікуватися педикульозом і в громадському транспор­ті, і в магазині, і в місцях навчання чи відпочинку.

До розмноження вошей призводять:

- недотримання правил особистої гігієни;

- велика скупченість людей

- міграція населення.

Педикульоз не є сезонним захворюванням, ураження вошами може відбуватися будь-якої пори року.

Що треба знати про педикульоз?

Педикульоз — паразитарне захворювання шкіри та волосся. На­зва захворювання походить від латинської назви комахи-збудника. На дитині може паразитувати волосяна, платтяна та лобкова воші або деякі з них одночасно. Відповідно до цього розрізняють чоти­ри види педикульозу: волосяний, одежний, лобковий, змішаний.

Змішаний педикульоз — це, наприклад, одночасно волосяний та платтяний тощо.

Найвищий рівень ураженості педикульозом — у дитячих та під­літкових колективах — до 60% від усієї кількості уражених педику­льозом осіб. У вересні ураженість педикульозом у дитячих колек­тивах зростає до 30% від зареєстрованих протягом року.

Тривалість життя воші становить 20-45 днів. Цикл розвитку воші має три стадії: яйце-гнида, личинка, статевозріла воша.

У середньому на добу самиця волосяної воші відкладає 3-7 яєць [гнид], а за все своє життя — близько 300 яєць. Яйце довгастої форми, 1,0-1,5 мм довжини, жовтувато-білого кольору. Воно вкрите особливою клейкою речовиною, тому міцно прикріплюється до волосся або одягу. Залежно від температури яйця розвиваються протягом:

- 5 днів — за температури +38 °С;

- 16 днів — за температури +25 °С.

За температури нижче +25 °С яйця не розвиваються. Час розвитку личинок — 14-18 днів. Личинка зазвичай сірува­то-коричневого кольору, має три пари лапок з кігтиками, що дає їй змогу міцно триматися на волоссі або тканині.

Середня тривалість життя статевозрілої воші — 34 дні. Опти­мальна температура розвитку +30...+32 °С. Статевозрілі воші мають сі­рувато-коричневе забарвлення, після кровосмоктання — темнішають.

Як виявити педикульоз?

Ураження педикульозом відбувається: під час розчісування ді­лянки шкіри, яка свербить від укусів вошей, їхні екскременти потра­пляють у рану. Далі збудники інфекційних захворювань через кров проникають в організм дитини, інфікуючи її.

Симптоми ураження педикульозом:

- свербіж в місці укусу, який виникає внаслідок подразнення секретом, що виділяють воші під час кровосмоктання;

- алергічні прояви, спричинені загрубінням шкіри від масо­вих укусів і дії слини воші на шкіру;

- пігментація шкіри внаслідок тканинних крововиливів і за­пального процесу, спричиненого дією слини воші;

- розчіси на тілі, що призводять до виникнення вторинних шкірних захворювань — запалення шкіри, екземи.

Небезпечними також є платтяні воші, які, напившись крові ди­тини і утримуючись на її одязі та білизні, переносять збудників хво­роб протягом тривалого часу.

Волосяна та одежна воші належать до одного роду і зовні дуже схожі за будовою, однак одежна воша більша ніж волосяна, її забарв­лення світліше. Самці зазвичай дрібніші за самок. Живе платтяна воша у складках, швах білизни й одягу, де відкладає яйця, прикрі­плюючи їх до ворсинок тканини. Яйця можуть приклеюватися та­кож до волосся на тілі людини.

Воші в усіх стадіях розвитку дуже чутливі до температури, зо­крема зниження температури і висока вологість повітря погіршують їх життєздатність. За температури +13 °С воші живуть до семи днів, у воді залишаються живими до двох діб. Температура нижче +25 °С перешкоджає розвиткові яєць.

У разі дуже високої температури тіла у хворої на висипний тиф дитини воші переповзають на здорових, поширюючи захворювання.

Як запобігти педикульозу?

Найліпша профілактика педикульозу — запобігання появи вошей. Для цього необхідно суворо дотримуватися правил особистої гігієни:

- регулярно митися не рідше одного разу на 7-10 днів;

- змінювати натільну та постільну білизни в ці самі строки або після забруднення з подальшим пранням;

- регулярно стригтися і щоденно розчісувати волосся;

- систематично чистити верхній одяг;

- регулярно прибирати приміщення;

- утримувати в чистоті предмети побуту та меблі.

Батьки мають з раннього дитинства формувати у своїх дітей навички особистої гігієни. Крім того слід щоденно оглядати волос­ся та одяг дітей після повернення додому.

Якщо, незважаючи на заходи особистої гігієни, воші та гниди все ж з'явилися, їх необхідно знищити не лише на волоссі, а й на одя­зі, постільній білизні, особистих речах та в усіх приміщеннях, де пе­ребував уражений педикульозом.

Як позбутися педикульозу?

Для боротьби з педикульозом застосовують хімічний, механіч­ний та фізичний методи боротьби.

Дезінсекційні заходи (знищення вошей] можна провести са­мостійно. Варто зауважити, що під час придбання в аптеці протипедикульозних препаратів необхідно звертати увагу на вимоги ін­струкцій з їх застосування щодо виду педикульозу, віку ураженого тощо.

Під час обробки волосся і наступного їх промивання водою слід уникати потрапляння препарату в очі, рот і ніс.

Після використання протипедикульозних препаратів біль­шість яєць стають нежиттєздатними, проте деякі з них залишаються живими. Тому важливо провести їх повне знищення — видалити ме­ханічно живі яйця і воші та ті, що загинули. Для полегшення вида­лення вошей з волосся необхідно:

- змочити волосся розчином води та 5-10% столового оцту; зав'язати поліетиленовою хусткою і рушником;

- витримати 30 хвилин;

- промити волосся проточною водою;

- вичесати густим гребенем загиблих вошей та їхні яйця.

Для дітей молодше п'яти років або тих, у кого є алергічні захво­рювання, використання протипедикульозних препаратів не реко­мендовано. Для видалення в них вошей застосовують лише меха­нічний метод:

- миття тіла;

- вичісування вошей густим гребенем;

- стрижка та гоління.

Після вичісування або стрижки волосся збирають на папір і спалюють.

Зважаючи на те що волосяні воші можуть паразитувати не лише на волосяній частині голови, а й на інших частинах тіла, необ­хідно провести повне миття тіла, бажано з використанням миючих засобів, що мають протипедикульозні властивості.

Фізичними методами боротьби з вошами є чищення речей та їх обробка високою температурою. Яйце має щільну оболонку, яка захищає його від впливу різноманітних несприятливих чинників зо­внішнього середовища. Отже, після прання білизну слід кип'ятити у 2%-вому розчині кальцинованої соди протягом 15 хвилин з момен­ту закипання, прасувати з обох боків, особливо шви та складки.

Дії медичної сестри у разі виявлення педикульозу в дошкільників

Відповідно до спільного наказу Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освіти і науки України «Про удосконален­ня організації медичного обслуговування дітей у дошкільному на­вчальному закладі» від 30.08.2005 № 432/496 у разі виявлення пе­дикульозу медичний працівник дошкільного закладу має:

- подати екстрене повідомлення про інфекційне захворю­вання за формою № 058/о до найближчого територіального лабора­торного відділення Держсанепідемслужби

- зареєструвати випадок педикульозу (гнида жива, гнида суха, жива воша) в Журналі обліку інфекційних захворювань за формою № ОбО/о.