top of page

Історія ДНЗ

        Коріння історії дошкільного виховання в селі Піщане Сумської області сягає 30-х років. За спогадами старожилів, це було зумовлено масовою колективізацією, створенням колгоспів. Батьки дітей з ранку до зорі трудилися в колгоспах, особливо влітку. Діти лишалися без нагляду, отож і вирішили створити ясла для дітей.

         Їх інтер’єр – типова тодішня селянська хата. Маленькі без фіранок віконечка, глиняна підлога, дерев`яний стіл, такі ж простенькі дави. Їжу дітям готували у звичайній селянській печі, у горщиках чи чавунах, витягаючи їх рогачами. Меню особливою різноманітністю не відзначалося: картопля (здебільшого у «мундирах»), хліб, молоко, овочі, куліш, локшина – усе, що могли виділити на той час, щойно створені колгоспи, зі своїх садів, ланів та ферм.

 

            Вихователями в селі працювали жінки, які не мали спеціальної освіти. То були трудівниці, які за станом здоров`я не могли виконувати обов’язки на фермі чи в полі або мали своїх дітей - немовлят. Їхня робота і тут була не легкою: дітей було багато, працювати доводилося від темна до темна, доки батьки працювали в колгоспі.

           Першими вихователями-трудівницями в нашому селі були: Говорун Анастасія Борисівна, Бересткова Ганна Федорівна, Соколова Надія Антонівна. Аби чимось зайняти дітей, їх забавляли іграшками, що майстрували селяни: дерев`яні возики, каталочки, глиняний посуд. До дитячого садочку дітей звозили конем з яскравим возом, що викликало велике задоволення у дітей.

           У 1962 році радгоспом « Червоний партизан» був побудований справжній дитячий садок, який відвідувало 70 дітей. Це було приміщення так званого «фінського будиночка», у якому розміщувалося чотири кімнати та веранда. На його території знаходилися карусель, човники, гойдалки, літній павільйон.

                 Першою завідуючою була Шевченко Лідія Миколаївна, яка не мала спеціальної освіти, але була дуже мудрою жінкою. Вона вчила дітей ігор, пісень, які знала від діда – прадіда. Перших вихованців зустрічали Бережна Ганна Іванівна, Свистун Ніна Леонтіївна, Покидченко Анастасія Іванівна, Клипун Лідія Михайлівна, Курятник Марфа Михайлівна. У садочку панувала атмосфера тепла, любові, радості у якій діти почували себе захищеними. До 1972 року садочок працював сезонно, а в цьому ж році став працювати постійно.  

Становлення садочку, зародження традицій

        У 1986 році радгоспом «Червоний партизан» за сучасним типовим проектом було побудоване нове приміщення дитячого садочку. Це було справжнім подарунком для жителів села.

        Приміщення складалися з групових кімнат, спалень, санвузлів, роздягалень. Обладнання відповідало санітарно-гігієнічним нормам вікової групи та антропометричним даним дітей. Добротно обладнали музичну й спортивну зали, бабусину світлицю, ігрові кімнати та спальні. У дитячий садок завезли нові меблі, посуд, іграшки, м'який інвентар. Обладнали ігрові майданчики для кожної вікової групи. Упорядкували територію дошкільного закладу: посадили дерева, кущі, облаштували земельні ділянки, розмістили грядки, клумби, дослідні ділянки. Помітно пожвавилося дошкілля на селі. На той час дитячий садок відвідувало 90 дітей.

        За роки свого існування в садочку склалися свої традиції. Постійним та незмінним - є вшанування пам'яті ветеранів. Кожного року діти та працівники дошкільного навчального закладу «Дюймовочка» покладають квіти до пам’ятника невідомого солдата, вітають ветеранів Великої Вітчизняної війни віршами, піснями. Так маленькі громадяни прилучаються до героїчного минулого рідної Вітчизни.

        Доброю традицією в садочку стало святкування всім колективом Днів народження, ювілеїв, проведення родинних свят. Одним з найулюбленіших розваг на селі є святкування Масляної в дитячому садку: це ігри, конкурси, змагання, катання на конях, гарячий чай та смачні млинці, спалювання опудала Зими. На це дійство запрошуються односельчани, спонсори та всі бажаючі.

Новітні часи

        З 1986 року, після закінчення Сумського державного педагогічного інституту  ім. А.С. Макаренка, колектив дошкільного закладу очолила молодий спеціаліст Мечик Лариса Іонівна. Вона змогла об'єднати педагогів - однодумців, що утворили талановитий, сильний, відданий дітям колектив, який забезпечив високий авторитет дошкільного закладу на селі та гідні умови виховання підростаючого покоління. Більшість із них працює з першого дня відкриття й по сьогоднішній день.

        У дошкільному закладі працює 6 педагогів. З них три педагоги мають вищу освіту, три - середню спеціальну. Вихователі дошкільного навчального закладу нагороджені Грамотами управління освіти і науки Сумської міської ради, Почесними грамотами голови Сумської обласної державної адміністрації.

     За двадцять дев'ять років існування дитячого садка «Дюймовочка» сталий дружній колектив виховав 1000 випускників. Прийшов час, коли багато хто з них щодня приводить у садочок своїх синочків та донечок. Незважаючи на те, що більшість батьків працюють на підприємствах м. Суми, перевагу віддають дошкільному навчальному закладу № 35 «Дюймовочка».

        З 1987 року садочок був переданий на баланс Ковпаківського районного відділу освіти. На сьогодні він відомий як Сумський дошкільний навчальний заклад (ясла - садок) № 35 «Дюймовочка» управління освіти і науки Сумської міської ради.

      Головна цінність дошкільного навчального закладу - це його прекрасні, душевні працівники. Сама завідуюча, Мечик Лариса Іонівна - талановитий керівник, умілий, творчий наставник педагогів, завжди готовий прийти на допомогу кожному, аби було на користь справі. Поруч з нею вихователі Покидченко Галина Іванівна, Кравченко Наталія Дмитрівна, Максимова Лариса Володимирівна, Фурманець Анна Володимирівна, практичний психолог Мішустіна Катерина Тимофіївна - люди, які закохані у свою професію, люблять і піклуються про своїх вихованців. Кожна із них має своє обличчя педагога, своє уподобання: одна - надзвичайно естетична, друга - завзята спортсменка, третя - майстриня. А спільне в характері - безмежна любов до дітей, щире милосердя, лагідність, терпіння. Це найважливіше для тих, хто обрав складну та в той же час прекрасну професію педагога.    

      Легко, здається, працювати з малятами лише байдужим людям. Хіба не так? Адже ставлення до дітей - найголовніший і найправдивіший критерій оцінки педагога. Чи не тому і няні в дитсадку теж особливі? Це Федюніна Любов Іванівна, Довгопол Світлана Володимирівна, Креслова Юлія Василівна, які не тільки дбають про затишок, чистоту, порядок, а й дарують дітям ласкаве, добре слово, або просто й щиро, по-материнськи, приголублять довірливу малечу.

bottom of page